Частка сімейного бізнесу в Польщі зростає
В Європі та Азії можна знайти випадки родинного управління компаніями майже десятками поколінь. Наприклад, уже 46-те покоління родини Хосі управляє найдавнішим у світі готелем і найстарішим сімейним бізнесом Hōshi Ryokan. А брендом олівців Faber-Castell одна сім'я керує понад 260 років. Рокфеллери, Ротшильди, Фабери – відомі династії удатний підприємців. На сьогодні понад 50% сімейного бізнесу акумульовано в Японії, 15% — у Німеччині, 4% — за Нідерландами і 3% — у Франції. Та все ж близько 90% компаній не доживають до третього покоління. Сьогодні спостерігаємо цікаву тенденцію в Польщі: сімейний бізнес піднімається.
Кілька років тому тема спадкоємності в сімейному бізнесі назавжди увійшла в Польщу. Цікаво, що донедавна вона не була актуальною. А не існувала вона тому, що в Польщі, як правило, не було компаній, які могли б стати об'єктом правонаступництва. Такий стан речей був зумовлений переважно історичними умовами: поділи чи війни, в яких підприємці втрачали практично все, потім комунізм з ідеєю державної власності. Такі політичні та економічні умови не давали можливості побудувати міцний і перспективний бізнес, який можна було б передати наступному поколінню.
Ситуація змінилася лише в 1990-х роках. Польща пережила свій історичний переломний момент, і період економічної трансформації створив можливості для підприємливих людей, які, як ми можемо судити з перспективи, створили основи польської ринкової економіки того часу. В результаті цього процесу на польському ринку з'явилося багато успішних великих і середніх сімейних підприємств, які через 35 років дозріли до наступництва. Це радує, оскільки показує, що Польща приєдналася до числа країн, де існує стабільна приватна власність, і в той же час підтверджує, що поляки добре скористалися наданою їм можливістю.
Для порівняння, на західних ринках Європейського Союзу, в Америці чи Азії, країнах, де великі статки передаються з покоління в покоління роками, а іноді й століттями, питання спадкоємності не тільки добре відоме, але й чудово вирішується. На цих ринках існують спеціалізовані організації або фонди, які допомагають середньому та великому бізнесу підготуватися до спадкоємності в довгостроковій перспективі.
І це завдання, безумовно, не з легких. У Німеччині, наприклад, існує велика проблема спадкоємності, оскільки молоде покоління, тобто діти засновників, просто мають інші плани на життя і не хочуть перебирати на себе сімейний бізнес.
А оскільки кожна проблема водночас створює можливість, через торгово-промислові палати можна отримати доступ до постійно зростаючої бази німецьких компаній без наступника, які можна купити за відносно привабливою ціною, що пов'язано з тим, що власники все ще емоційно пов'язані з бізнесом, який вони створили і вели роками, пов'язані зі своїми співробітниками, зі своїми клієнтами і дбають про те, щоб справа їхнього життя продовжувалася і нею керував хтось, хто продовжить її відповідно до початкової ідеї.
Чи зіткнуться польські сімейні підприємства з тими ж проблемами, що й компанії в Німеччині?
Це дуже ймовірно, адже згідно зі звітом Pekao SA, лише 20% власників сімейного бізнесу вважають, що у них немає проблем з реалізацією спадкоємності.
На щастя, на внутрішньому ринку вже є міжнародні організації, що мають досвід у сфері наступництва, такі як EY або PWC, які адаптують та впроваджують такий свій багаторічний досвід на ринках Західної Європи та в Польщі.
Сильвія Красонь-Копаніаж, керівна директорка, очільниця департаменту міжнародних операцій Impel Group, генеральна директорка Impel Ukraine, для Liga.net
