Боротьба з Росією, а також із часом: перспективи зарубіжних інвестицій в Україні

Минають місяці війни. Я регулярно беру участь у конференціях, присвячених відновленню України, як національних, так і міжнародних. Ці конференції мають різні формати і стосуються різних аспектів, але всіх їх об'єднує одна думка: участь у відновленні України після війни.

Регулярно з'являються запитання: як і коли почати готуватися до інвестицій, які галузі будуть приваблювати найбільше іноземних інвесторів, які перспективи, але й ризики інвестування в Україні, як убезпечити себе. Але на тлі цих запитань серед інвесторів усе частіше з'являється ще одне важливе: КОЛИ? Коли війна закінчиться і коли можна розпочати великі та малі інвестиційні проєкти в Україні.

Минулого року, мабуть, більшість з нас вважала, що така війна в Європі, прямо біля кордону з Польщею, кордону з Євросоюзом, кордону з НАТО, просто не може тривати довго, що сталося щось на кшталт "чорного лебедя", тобто відомого економічного концепту, описаного у книзі Нассіма Ніколаса Талеба. Ми вірили, що цей небажаний "лебідь" відносно швидко зникне, що те, що відбувається, є свого роду "вищою силою" або "надзвичайними обставинами", і в найближчий час буде можливо повернутися до так званої нормальності.

Але останнім часом дедалі більше відчуваються зміни настроїв щодо тривалості війни. Дедалі частіше в кулуарних розмовах, але не тільки в них, з'являються прогнози, що війна не завершиться так швидко, як ми цього очікували та жадаємо. Вона не завершиться цього року і, ймовірно, триватиме і далі. Це означає, що цей "надзвичайний стан" починає перетворюватися на нову реальність.

Говорячи з інвесторами з Польщі, Німеччини, США, а також спостерігаючи геополітичні тенденції, я починаю помічати ризик, якого раніше не брали до уваги - ризик витоку часу.

Час є надзвичайно важливим інструментом, який часто недооцінюється у бізнесі. Використовуючи час належним чином, можна зробити багато доброго, але також його можна втратити. І цю втрату неможливо відкликати. Я вірю в Україну і український народ. Я вірю, що вони максимально використають час війни, щоб побудувати міцні основи для майбутньої реконструкції країни, інвестицій та розвитку.

Але я бачу і серйозні виклики.

Я пам'ятаю початок війни і механізм гуманітарної допомоги. Я пам'ятаю цю масову мобілізацію в перші місяці війни, коли кожен хотів допомогти, коли люди, компанії, цілі спільноти об'єднувалися, а підтримка для України надходила широким, хоча і трохи хаотичним потоком. На кордонах стояли кілометрові черги з дарами, митні правила змінювалися, виникали проблеми з організацією транспорту до України. Це був етап великого зриву, великої солідарності. Усі хотіли допомогти. Усі хотіли бути учасниками. Але вже приблизно в серпні та в наступних місяцях допомога стала зменшуватися. Фонди та неприбуткові організації взяли на себе відповідальність за процес надання допомоги, і логістика допомоги стабілізувалася на певному рівні, але вже без перспектив значного зростання.

У цей час міжнародна спільнота повернулась до своїх справ, які, очевидно, потрібно продовжувати і які також вимагають уваги та концентрації, це є природною складовою будь-якої сфери життя і результатом дії часу. Людська природа полягає в тому, що ми швидко звикаємо до добрих речей, на жаль, до поганих речей ми також адаптуємося. Просто трохи повільніше. Можна привести відомий приклад з варінням жаби. Жаба, кинута у киплячу воду, вистрибує з горщика негайно, але жаба, покладена у горщик з холодною водою, яку поступово доводять до кипіння, — залишається у горщику до кінця.

Такі коливання зацікавленості темою — фаза стрімкого зростання, піку, а потім спаду — також легко спостерігати в європейських медійних повідомленнях про воєнні дії в Україні.

І, хочемо ми цього чи ні, ризик, пов'язаний з триванням війни, відсутністю чіткої перспективи щодо її завершення та плином часу, на мою думку, суттєво вплине на поведінку зарубіжних компаній, які зацікавлені участю в реконструкції України. Ймовірно, спостерігатиметься зниження зацікавленості, що є типовим в таких ситуаціях.

І ось тут виникає запитання, що Україна може зробити вже зараз, щоб внутрішньо підготуватись до періоду після закінчення війни, щоб, незалежно від тривалості конфлікту, вона виступила як сучасна, реформована країна, яка впорається з проблемою корупції, та повністю відірвана від старої, радянської моделі управління, а також має свідоме, інтегроване та прогресивне суспільство.

Заохочення зарубіжних інвестицій після війни, звичайно, буде викликом, але існує кілька ключових стратегій, які можуть допомогти відновленню економіки і які можна, і навіть потрібно, реалізовувати вже зараз.

По-перше, створення стабільних правових рамок та сприятливого інвестиційного середовища шляхом введення податкових пільг, інвестиційних пільг, спрощення процедур реєстрації та обмеження бюрократії.

По-друге, нейтралізація проблеми корупції шляхом активних дій з боку органів держави, призначених для цього, публічного висвітлення випадків корупції у ЗМІ та накладання покарань на посадових осіб, які вдаються до таких дій. Але передусім, це створення єдиної системи державного управління та максимальна цифровізація цих послуг, що в принципі значно зменшує корупцію, оскільки виключаючи особистий контакт посадовця з клієнтом, просто усувається можливість для таких дій. Варто пам'ятати, що корупція в Україні є одним із найчастіше обговорюваних ризиків серед потенційних інвесторів.

По-третє, постійні інвестиції в освіту, оскільки інвестори зазвичай шукають висококваліфікований персонал, який дозволяє розширити довіру до успіху на ринку.

Додатково надзвичайно важливо продовжувати спрямовані заходи з просування України і ідеї інвестицій у її відновлення на міжнародній арені, які в даний час реалізуються на багатьох рівнях урядом України та спеціалізованими організаціями, такими як UkraineInvest.

Підсумовуючи, для того, щоб Україна перемогла не лише агресора, але й час та ефект "звикання", варто вже зараз сфокусуватися на внутрішньому відновленні, яке створить перспективу як для українського народу, так і для інвестицій.

Сильвія Красонь-Копаніаж, керівний директор, очільниця департаменту міжнародних операцій Impel Group, генеральний директор Impel Ukraine, для Liga.net