Перспектива відновлення України віддаляється?

Останні події на українському фронті, схоже, ще більше відсунули перспективу закінчення війни та відновлення України. Бізнес вже почав планувати свою участь у цьому процесі. Однак без припинення війни компанії не будуть готові розпочинати нові інвестиції в Україну. 

• Після провалу українського контрнаступу в листопаді 2023 року та переходу ініціативи на фронті до російських військ на початку 2024 року, перспектива завершення війни та відновлення України ще більше відсувається, і бізнес це усвідомлює.
• Компанії з інвестиціями в Україні не будують інвестиційних планів на цьому етапі війни. Окрім очевидних питань безпеки, інвестувати в Україну невигідно, оскільки споживчий ринок скоротився.
• Основне занепокоєння іноземних інвесторів викликає не лише сама війна, але й такі питання, як система державних закупівель в Україні та корупція.

Війна в Україні, яка триває вже два роки, пройшла різні фази з точки зору бізнесу. На початковому етапі, коли на кону стояла доля оборони української столиці, будь-яка ділова активність, окрім військової та гуманітарної допомоги, була призупинена. Найбільш критичною була оборона Києва та відсіч Росії з багатьох раніше окупованих територій, включно з Херсоном, який був звільнений у листопаді 2022 року.

Період після цього, аж до українського контрнаступу з метою вигнання росіян з більшої частини української території навесні та влітку 2023 року, був часом вичікування. Саме в цей період відбувалися великі конференції, на яких бізнес планував майбутнє відновлення зруйнованої війною країни.

– Протягом попереднього року ще відбулася низка конференцій, присвячених майбутній відбудові України – у Варшаві знаковою подією стала виставка ReBuild Ukraine, або у Познані Common Future, подібні конференції відбулися також у Німеччині та Великій Британії. Зазвичай вони збирали представників влади, неурядових організацій та бізнесу з різних країн, зацікавлених в участі у відновленні України після війни. Чи буде активне продовження цієї тенденції цього року – здається, що ні, – сказала в інтерв'ю WNP.PL Сильвія Красонь-Копаніаж, керівна директор з міжнародного розвитку Impel Group та генеральна директорка компанії Impel Україна.

Бізнес усвідомив, що конфлікт в Україні триватиме ще довгі роки

Провал контрнаступу в листопаді 2023 року та "замороження" фронту, а також перехоплення ініціативи російськими військами на початку 2024 року змусили представників бізнесу усвідомити, що конфлікт в Україні, навіть якщо він завершиться перемогою України, буде довготривалим і руйнівним для української економіки.

– Сьогодні погляд на цей конфлікт дуже змінився, і абсолютно всі розуміють, що мова йде про "марафон", в якому навіть не видно фінішної лінії. Невідомо, коли і як ця війна закінчиться. Після того, як росіян вигнали з Києва в перші тижні війни, здавалося, що цей конфлікт повинен закінчитися перемогою України, яка спільними силами, за підтримки США і Європейського Союзу, переможе Росію. На жаль, після двох років війни ситуація виглядає набагато менш оптимістично: Українці втомилися від війни, мають великі проблеми з призовом до армії, США призупинили надання допомоги, зростає невдоволення владою, а також зростає занепокоєння щодо того, чи залишиться Україна в тих самих кордонах, що й до війни, – зазначила представниця "Імпел".

Поки не закінчиться війна, в Україну не буде великих інвестицій

– На даний момент в Україні залишилися компанії, які вже були тут до початку війни – в рамках підтримки, яку вони хотіли продемонструвати Україні, з одного боку, зберігаючи робочі місця, а з іншого боку, тому що неможливо закритися за одну ніч, коли ти маєш значні інвестиції на певному ринку. Компанії, які залишилися, намагаються працювати якнайкраще за певних умов, і вони залишаться там, намагаючись адаптуватися, – сказала Сильвія Красонь-Копаніаж.

Західні компанії здійснюють "малі" інвестиції в Україну, щоб бути першими на ринку після війни

Другу групу, за словами представника Impel, складають компанії, які займаються експортом та імпортом різних товарів, тобто такою повсякденною економічною діяльністю, яка регулюється попитом та пропозицією.

– Більшість постачальників на український ринок намагаються працювати за передоплатою або банківськими гарантіями. Третю групу складають потенційні інвестори, які розраховують на перспективу відновлення країни. Інвестиційні фонди готові виділити відносно невелику, з їхньої точки зору, суму, наприклад, 1 мільйон доларів США, яку вони можуть вкласти в українську економіку, розуміючи, однак, що вони можуть ніколи не отримати ці гроші назад. З іншого боку, приватні інвестори можуть розпочати проект з будівництва великого заводу, але бізнес прагматичний і, як показує практика, обсяг інвестицій навряд чи вийде за рамки фази планування та проектування, поки не буде чіткої перспективи закінчення війни, – підкреслила Сильвія Красонь-Копаніаж.

На її думку, ризикуючи інвестувати в Україну під час війни, компанії сподіваються отримати конкурентну перевагу після її завершення, оскільки вони першими займуть свої ринкові ніші.

Основні занепокоєння іноземних інвесторів пов'язані не лише з самою війною, але й з такими питаннями, як система державних закупівель.

– Система державних закупівель в Україні працює катастрофічно, і без змін у її функціонуванні жоден інвестор, який не є представником військового сектору, не буде інвестувати в Україну, незалежно від того, чи хоче він вкладати кошти на сході країни, чи біля польського кордону. Інвестиції вимагають 100-відсоткових гарантій, яких наразі в Україні немає, – зазначив Даріуш Блохер, президент будівельної компанії Unibep.

Крім того, Україна, з точки зору іноземного та вітчизняного бізнесу, все ще залишається країною, яка бореться з сильною корупцією.

– Україна – це ринок серйозних викликів, пов'язаних з явищами, які ускладнюють ведення чесного бізнесу – як для іноземних інвесторів, так і для українських підприємців, – зазначив директор департаменту розвитку мережі "Пластікс-Україна" Даріуш Ґурчинський.

Окрім питань безпеки в Україні, ще однією перешкодою для інвесторів є скорочення інвестиційного ринку

Компанії, що мають інвестиції в Україні, не будують інвестиційних планів на цьому етапі війни. Окрім питань безпеки, інвестувати в Україну невигідно через скорочення споживчого ринку.

– У Львові згорів цех площею 5 000 кв. м, а це третина заводу, який там знаходився. Ми все ще працюємо в тій частині заводу, яка не згоріла, через зменшення кількості замовлень, спричинене війною, цього поки що достатньо. Коли прийде час відбудовувати Україну, ми також подумаємо про відновлення згорілого цеху, – сказав генеральний директор Fakro Ришард Флорек в інтерв'ю WNP.PL.

Війна призвела до скорочення українського ринку в деяких секторах до 50 відсотків. Особливо на початку війни, пізніше цей рівень нормалізувався. Найбільших втрат українська економіка зазнала в перший період. Саме тоді, серед іншого, Київ втратив металургійний комбінат "Азовсталь" у Маріуполі, який був ключовим для його виробництва. Додатковим фактором різкого занепаду української економіки стала втрата чорноморських портів, які були "головними воротами" для торгівлі української економіки на світових ринках. До початку повномасштабної війни до двох третин експорту здійснювалося морським шляхом.

Як зазначила Сильвія Красонь-Копаніаж, помітною тенденцією в секторі послуг фасиліті менеджменту (управління об'єктами) в Україні за останні 2 роки стало значне скорочення потенціалу ринку.

– На мою думку, ринок скоротився від 40 до 50 відсотків порівняно з довоєнним періодом, але зараз утримується більш-менш на тому ж рівні. Найбільший спад спостерігався в перші шість місяців після російського вторгнення, оскільки в той час Маріуполь був практично зрівняний з землею разом з одним з найбільших металургійних комбінатів України "Азовсталь", а також вся гірничодобувна промисловість, розташована на сході України, сильно постраждала. Слід враховувати, що саме схід України генерував великий потенціал для ФМ-аутсорсингу, в основному металургія, енергетика і гірничодобувна промисловість, і саме ці сектори економіки сильно постраждали від бойових дій і скоротили обсяги замовлень або взагалі відмовилися від закупівлі послуг, –  зазначила представник компанії Impel.

Джерело: WPN.PL