Перепони на шляху до європейської мрії
Україні варто зважати на проблеми, з якими зіткнувся польський бізнес після вступу Польщі до ЄС
Європейський Союз створив один з найефективніших у світі механізмів підвищення рівня життя населення менш розвинених країн до рівня розвинених держав. Тому є цілком логічним прагнення України скористатися чудовою можливістю для швидкого, а з часом і просто стабільного економічного розвитку на європейських, а не пострадянських засадах.
Ключовими механізмами, що стимулюють розвиток країн, які вступають до ЄС, є чотири свободи європейського ринку, тобто вільний рух людей і послуг, а також капіталів і товарів. Реалізація цих принципів у країнах Євросоюзу створює унікальну мережу зв'язків між де-факто економічно та культурно різними суспільствами. Водночас, створення єдиного ринку підтримується побудовою спільних правових інститутів, що забезпечують однакові правила роботи для всіх держав-членів.
Однак варто усвідомлювати, що провідні держави ЄС мають відчутні економічні вигоди від залучення неофітів. Перш за все, це легкий доступ до нових ринків та їхніх ресурсів. Країни, котрі знаходяться на більш високому рівні розвитку, мають невід'ємну конкурентну перевагу над новачками, адже є творцями правил, які застосовуються до нових членів, і знають, як ефективно діяти в рамках цих правил, а також мають доступ до значно більшого капіталу, досвіду чи технологій.
На які виклики може очікувати український бізнес після інтеграції з Європейською Унією?
На перший план виходить ризик третьої хвилі міграції та виснаження ринку кваліфікованих кадрів. Якщо така тенденція відбудеться - це може мати дуже негативні наслідки для української економіки. Як правило, коли ЄС запровадив вільне пересування людей, давши можливість легально працювати без додаткових вимог в інших країнах ЄС, жителі бідніших країн почали масово виїжджати, сподіваючись на вищу заробітну плату, кращі можливості працевлаштування, вищий рівень життя та можливості для отримання освіти. Так, близько 2 мільйонів людей емігрували з Польщі в перші роки після вступу до ЄС. Першими мігрують молоді люди, віком до 30 років, які мають освіту, не бояться труднощів і володіють мовами. А Україна вже зараз стикається з величезним дефіцитом людських ресурсів.
Однак слід враховувати, що ситуація в Україні є нетиповою через війну та очікування величезних інвестицій у післявоєнну відбудову, тому може спрацювати протилежна тенденція, і замість міграції український ринок поповниться біженцями, які побачать можливості для себе у "відбудованій" Україні та принесуть із собою новонабутий європейський менталітет.
Вступ Польщі до Європейського Союзу в 2004 році також був пов'язаний з низкою інших змін для бізнесу, таких як консолідація окремих секторів ринку через купівлю не завжди прибуткових, але все ж таки великих польських компаній іноземними інвесторами. Найбільша кількість злиттів і поглинань відбулася у виробничому (металургійні заводи, енергетика), фінансовому, харчовому, транспортному та хімічному секторах. Консолідація ринку іноземними інвесторами призводить до впровадження нових, досі невідомих стандартів і культури управління, але в той же час зазвичай сприяє підвищенню конкурентоспроможності завдяки оптимізації процесів. На жаль, реструктуризація компаній, пов'язана зі злиттям, також викликає велике невдоволення серед наявних працівників, бунти, часто необхідність колективних звільнень, і цей соціальний фактор у кінцевому підсумку гальмує досягнення бізнес-цілей, що стоять за ідеєю консолідації. Однак до цього можна і потрібно підготуватися, належним чином спланувавши сам процес і спосіб інформування про нього фахівців на різних рівнях, а також надавши групам працівників, що звільняються, можливість перекваліфікації, щоб вони могли продовжувати свою професійну діяльність.
З іншого боку, для багатьох малих підприємств відкриття ринків і збільшення експорту виявилося згубним, оскільки вони не змогли впоратися зі зростаючою конкуренцією, що, зрештою, призвело до їхнього занепаду. Ця тенденція чітко простежується в багатьох країнах, що вступають до ЄС, і їй важко протистояти, оскільки вона є логічним наслідком глобалізації.
Отже, хоча інтеграція до Євросоюзу є мрією для багатьох українців і, безперечно, має багато переваг - вже зараз варто проаналізувати досвід інших країн і свідомо готуватися до цього процесу, беручи до уваги виклики, пов'язані з приєднанням до Європейської сім'ї.
Сильвія Красонь-Копаніаж, керівна директорка, очільниця департаменту міжнародних операцій Impel Group, генеральна директорка Impel Ukraine, для Liga.net
