Два світи

Я щойно завершила чергову конференцію з менеджерами в Україні. І вкотре прийшла думка про те, наскільки все крихке і нестабільне. І в бізнесі, і просто в житті. 

 

У Польщі в моєму офісі комфортна температура, є електрика, вода, зв'язок, все працює як треба. І я сприймаю це як належне і природне. Насправді, я так думала раніше, бо тепер знаю, що мільйони людей по той бік нашого східного кордону змушені функціонувати і працювати в зовсім інших умовах, не маючи доступу до цього, здавалося б, очевидного комфорту.

Протягом останніх двох тижнів в Україні панує спекотна погода. Температура повітря щодня перевищує 30, а часто і 35 градусів за Цельсієм. Більшу частину дня в офісах і квартирах немає електрики, а перевантажені генератори не справляються з навантаженням і часто не працюють. У приміщеннях страшенно спекотно, тому що не працюють кондиціонери, а якщо електрики немає занадто довго, то розряджаються батареї комп'ютерів, а потім припиняють функціонувати телефонна мережа та інтернет, так що фактично важко працювати, важко що-небудь робити. А ще регулярні, але важко передбачувані обстріли російськими ракетами, і цей величезний психологічний тиск, коли ти ніколи не знаєш, чи влучить цього разу ракета у твій будинок.

 

 

Але люди все одно приходять до офісу і намагаються працювати. Власники намагаються продовжувати вести бізнес, боротися за ринок, за клієнтів, створювати нові стратегії, знаходити нові рішення для кожної проблеми, що виникає. Люди намагаються жити, попри те, що їхній комфорт функціонування зсунувся до мрій про те, що, можливо, нарешті стане прохолодніше, або про те, що сьогодні вимкнуть електрику лише на декілька годин, а не на цілий день. А коли немає світла, не працюють ліфти, а в квартирах на верхніх поверхах часто немає води, не функціонують холодильники та індукційні плити, виникають проблеми, про які ще три роки тому ніхто навіть не думав.

 

І ця тридцяти з чимось мільйонна нація щодня функціонує саме в таких умовах. 

 

Але, як не парадоксально, виявляється, що ці надзвичайно складні умови мають і свої плюси. Українські менеджери кажуть, що тепер вони бачать глибокий сенс планування діяльності та високої дисципліни у її виконанні. Адже відсутність електроенергії означає, що кожна діяльність має бути спланована і виконана у визначений часовий проміжок максимально ефективно. І тільки тоді є результат. Обставини також змушують бути набагато креативнішими і знаходити рішення для викликів, яких раніше просто не було. 

 

І це спостереження за діями українського бізнесу під час війни є для мене, як і для багатьох інших менеджерів в Європі, натхненням, що можна діяти навіть у найскладніших умовах.

 

Вже третій рік війни, а українські компанії досі демонструють неймовірну здатність адаптуватися до непередбачуваних викликів. Підприємства швидко змінюють свої бізнес-моделі, щоб вижити і таким чином створювати додану вартість для всього ринку. Вони доводять, що попри труднощі та загрози, не здаються. Їхня рішучість у прагненні підтримувати, а часто навіть розвивати бізнес у таких екстремальних умовах є надзвичайно надихаючою. Це показує, що дух підприємництва і воля до виживання сильніші за будь-які труднощі.

 

Сильно проявляється також інноваційність та велика креативність у знаходженні нових способів ведення діяльності.

 

Варто підкреслити, що підприємці активно залучаються до різних допоміжних дій, організовують збори коштів, надають необхідні продукти та послуги, а також пропонують робочі місця людям, які втратили роботу внаслідок воєнних дій. Ця солідарність будує сильніші соціальні зв'язки і дає надію на майбутнє.

 

  

І хоча це так ірраціонально, що намальована лінія на карті розділяє два світи - світ без війни, де життя триває у звичному режимі, і світ з війною, де час - принаймні в аспектах відчуття безпеки та комфорту - повернувся на кілька десятиліть назад, хочеться вірити, що на цьому непростому досвіді, а точніше на тому, що з нього виростає, український народ побудує свій успіх у майбутньому. А нині я кожного дня із захопленням спостерігаю, скільки сили та адаптивності люди мають у собі...

 

Сильвія Красонь-Копаніажкерівна директорка, очільниця департаменту міжнародних операцій Impel Group, генеральна директорка Impel Ukraine, для Liga.net

 

Блог на сайті Impel Group

Інші новини

Як українська міграція змінила Польщу та Україну

Як українська міграція змінила Польщу та Україну

Тенденції економіки Європейського Союзу в порівнянні з провідними економіками світу

Тенденції економіки Європейського Союзу в порівнянні з провідними економіками…

Східні ринки: виклики та можливості для бізнесу

Східні ринки: виклики та можливості для бізнесу

Виклики та перспективи Facility Management у сфері охорони здоров’я України

Виклики та перспективи Facility Management у сфері охорони здоров’я України

Як досягти успіху у співпраці з клінінговими компаніями

Як досягти успіху у співпраці з клінінговими компаніями

Rebuild Ukraine: ключовий крок у відбудові України

Rebuild Ukraine: ключовий крок у відбудові України

Як штучний інтелект підтримує відеоспостереження в торгових центрах?

Як штучний інтелект підтримує відеоспостереження в торгових центрах?